Квіти пітьми

Цей роман, автор якого дитиною пережив Голокост, ховаючись в лісах України, багато в чому співвідноситься з переживаннями самого письменника. Але свою історію він розповів у своїх спогадах “Історія життя”, натомість “Квіти темряви” – це історія єврейського хлопчика Гуго, який жив з батьками в маленькому українському містечку, але коли прийшли німці і батька забрали, мати віддала його на піклування своєї шкільної подруги Мар’яни. Мар’яна – повія, живе в борделі і в комірчині за своєї кімнаткою ховає одинадцятирічного Гуго. Йому належить вчитися і жити спогадами, і освоювати новий, незнайомий світ. Цієї ночі мати зізналася, що ій не вдалося знайти селянина, готового сховати Гуго. Якщо не буде вибору, вона віддасть його Мар’яні. Мар’яна – українка, яка вчилася з мамою в одній школі. Ще в юності вона покинула навчання, зірвалася і як з горба покотилася. “Що значить “зірвалася і як з горба покотилася”?” – запитував себе Гуго. Віз, буває, зривається зі схилу і з гуркотом падає у прірву. Але ж людина, що зірвалася, жодного гуркоту не спричиняє. Гуго любить вслухатися в слова. Є слова, саме звучання яких роз’яснює йому зміст. Хоча є й такі, за якими жодних картинок Гуго не бачить. Вони не викликають зорових образів. Іноді Гуго питає матір про значення того чи іншого слова. Мама дуже старається визначити якнайточніше, та їй не завжди вдається створити образ зі слова».