Жити не можна померти

За досить коротке мистецьке життя Олександр Осадко став автором бестселера «Жити не можна померти», що був виданий посмертно в ім'я поваги до захисника. Сам автор – економіст за освітою та будівельник за фахом. Він ніколи не вважав себе творчою людиною, а до власного письменницького таланту ставився досить поблажливо. Проте ті декілька художніх історій, які Олександр встиг записати, змогли розкрити в ньому величезний хист, гарне почуття гумору, уважність до деталей та їх роль в сюжеті, а також колоритних, чудово змальованих персонажів, що оживляють кожне слово на сторінках. Майбутнє у діалогах Олександра Осадка стає пророчим та перетворюється на пересторогу новим поколінням. Декілька слів про самого автора, адже говорити про людину – особливо відповідально тоді, коли її вже немає поруч з нами. З лютого 2022 року Олександр Осадко був бійцем 105-ї окремої бригади територіальної оборони, згодом став кулеметником 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Загинув улітку біля Мазанівки під час артилерійського обстрілу. Почесний громадянин міста Тернополя (посмертно). Про таких, як він, завжди кажуть – «Присутній!». Безперечно, Олександр також присутній з нами. І в локальному вимірі, як друг, член родини, рідний та колега, і в глобальному – як письменник. Можемо сміливо говорити, що вже зараз, на наших очах твориться принципово нова література – обпалена воєнним вогнем, наповнена живою рефлексією подій з кінця лютого 2022 року, що демонструє ці події в кількох розрізах одночасно. Адже одні твори присвячені військовим, інші – волонтерам, вимушеним переселенцям, працівникам тилу, котрі займаються лікуванням та забезпеченням воїнів та ще багатьом різним людям. І це буде пласт літератури Перемоги.