Країна за Збручем

Бойченко майстерно розписує нудну буденність яскравими фарбами іронії, закликаючи собі в допомогу класиків літератури.

Чому «Країна за Збручем»? Тому що новелістичні есеї та есеїстичні новели, з яких ця збірка складається, впродовж двох останніх років планомірно – тобто відразу з думкою про майбутню книжкову композицію – писалися для сайту zbruc.eu і журналу «Країна». За решту потенційних читацьких асоціацій, конотацій та аберацій автор відповідальності не несе.

«Хто пише, той знає, яке це щастя – писати. Більшим за щастя писати є тільки щастя не писати. Читати, дивитися, слухати – і не мусити з жодного приводу висловлювати своєї неоціненної думки, не втрачати жодної чудової нагоди промовчати» Олександр Бойченко.