Перехресні стежки

«Перехресні стежки» — один з найвідоміших
творів Івана Франка. Цей текст — уміле
поєднання детективної історії
та суспільно-політичного роману.
У центрі сюжету — молодий адвокат Євгеній
Рафалович, який приїжджає в невеличке
галицьке містечко і стає народним захисником.
Там він зустрічає кохання своєї юності.
Та колишня кохана перебуває у пастці
нещасливого шлюбу із чоловіком-садистом:
знущання і приниження тривають роками,
і жінка, не маючи сил на втечу, у відчаї
наважується на вбивство. І це стане лише
початком подій, які сколихнуть сонне містечко.
На тлі цих подій Франко промальовує
психологічні образи та глибинну мотивацію
героїв, і паралельно з розвитком сюжету
майстерно зображує вибір головного героя —
попри все знайти вихід із замкненого кола,
де слабші завжди програють, а легковірні
стають жертвами шахрайства й маніпуляцій.

Автори передмови та післямови:
Віра Агеєва — упорядниця серії
«Неканонічний канон», літературознавиця,
літературна критикиня, лауреатка
Шевченківської премії..
Іван Уривський — театральний режисер,
режисер–постановник Національного
академічного драматичного театру ім. Івана
Франка, нагороджений премією імені Леся
Курбаса за виставу «Перехресні стежки»..