Loading cart contents...
Сковорода і книжки
Цей рік мав би бути в Україні роком Григорія Сковороди – 300-річний ювілей філософа відзначаємо 3 грудня. Ця дата увійшла до переліку ювілейних дат UNESCO 2022 року. Протягом року ми б згадували його мудрі сентенції, дочитувалися б до цікавих фактів біографії, споглядали б, певно, унікальні арт-проєкти, присвячені мислителю, який знайшов свою формулу щастя. Але ні – росія забрала в України і це відзначення. А на початку травня російські солдати знищили музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка на Харківщині…
Втім, росія ніколи не забере пам’ять про видатного українця Григорія Сковороду. Він був настільки неординарною особистістю, що шанувальники «любили його серце, але цуралися його ума». Сковорода справді був настільки непересічним, що «світ ловив його, та не спіймав». І ніяким росіянам він, звісно ж, не по зубам. Він багато мандрував, в тому числі і до росії, але вже в поважному віці пішки прийшов на Батьківщину, бо “в любій Україні, де дотепер жив, і хотів би померти”.
Вічний мандрівник Григорій Сковорода носив із собою найнеобхідніше в одній-єдиній торбі. І в тій торбі були обов’язково сопілка, флейта і книжки. Багато українців досі беруть приклад з філософа і беруть з собою книги, куди б не мандрували, навіть якщо можуть з собою взяти мінімум речей. До слова, часто кажуть, нібито Сковорода всюди з собою носив Біблію – з нею його часом зображують скульптори та художники. Однак у своїх творах він цитує так звану Єлизаветинську Біблію, важила яка понад 10 кілограмів – навряд чи він носив її з собою, але безумовно знав напам’ять.
Жодної книжки авторства Григорія Сковороди за життя видано не було. Звісно ж – через тодішню цензуру. Та незважаючи на це, в історію він увійшов як засновник нового на той час жанру в українській літературі – байки. Перед смертю Сковорода уклав реєстр своїх творів – їх він поранжував кількістю зірочок за важливістю. Найбільш відома збірка його поезій – «Сад божественних пісень».
